Login Password
Register Forgot Password  

Мережа заповідн

             

З 2006 року охорона природи Карпат підтримується новою міжнародною організацією – Карпатською мережею заповідних територій (КМЗТ). Для посилення співпраці між 7-ма країнами Карпатського регіону КМЗТ буде координувати спільні проекти з метою сприяння обміну між заповідними територіями Карпат, підтримувати діяльність щодо підвищення поінформованості про тендітність гірських екосистем і робити внесок у конкретні заходи, такі як екомережа, даючи більше шансів для виживання зникаючим видам. Особлива увага при цьому приділяється співпраці із сусіднім альпійським регіоном.

КМЗТ – передумови та історія

Карпати представляють собою регіон площею біля 200 000 км2 з населенням приблизно 17 мільйонів жителів у 7-ми країнах з такою ж кількістю мов. Різні категорії заповідних територій охоплюють територію біля 36 000 км2. Ця територія представляє біля 18% регіону Карпатської конвенції – міжнародної угоди щодо охорони сталого розвитку всього гірського масиву.

Мережа заповідних територій представлена:

  • 36 національними парками;
  • 51 природним парком чи територією охоронюваного ландшафту;
  • 19 біосферними резерватами;
  • 200 заповідними територіями інших категорій.

Рівень охорони цих категорій дуже різний і включає як заповідні території більш суворого режиму охорони, так і заповідні території із стратегією більше орієнтованою на сільський розвиток. Згадані різні політики щодо охорони природи, а також різні культури роблять Карпати різнорідним регіоном, навіть якщо вони розташовані у тому самому біогеографічному регіоні із однаковим природним і екологічним різноманіттям. Він, наприклад, є домівкою однієї з найбільш важливих популяцій великих хижаків, а також одним із найбільших лісових регіонів у Європі.

З 1990 року кількість заповідних територій постійно збільшується. Наприклад, у 2003 році було 29 національних парків, а вже у 2007 році їх кількість зросла до 36.

Заснування КМЗТ було офіційно підтримане Альпійською мережею заповідних територій (ALPARC), Німеччиною і Князівством Монако з 2003 року, а спільна діяльність розпочалася у 1999 році. Після кількох років переговорів між країнами Карпатського регіону щодо моделі майбутньої мережі заповідних територій Карпат, Київська конференція Договірних сторін Карпатської конвенції створила КМЗТ офіційно у 2006 році, як конкретний внесок у впровадження цієї конвенції у питання охорони природи. Координаційна група має управляти проектами між гірськими заповідними територіями.

КМЗТ – внесок у впровадження Карпатської конвенції

Охорона природи і сталий розвиток Карпат є головними напрямками діяльності КМЗТ. Активна співпраця між заповідними територіями Карпат, а також між ними та заповідними територіями інших гірських систем, є фундаментальним питанням для цієї місії. КМЗТ, як інструмент щодо впровадження Карпатської конвенції, буде представляти інтереси і потреби заповідних територій Карпат перед національними і міжнародними владами та організаціями. Шляхом впровадження рішень і рекомендацій різних інстанцій Карпатської конвенції, а також інших пов’язаних міжнародних програм чи директив (Директива щодо середовищ існування, Директива щодо птахів, мережа НАТУРА 2000, Водна рамкова директива…) та шляхом посилення сталого розвитку засобів для існування, КМЗТ буде здійснювати прямий внесок у охорону природи та стале використання природних і культурних ресурсів Карпат.

КМЗТ – тематичний обмін, екомережа і посилення інформування

Головним призначенням КМЗТ є побудова мережі, тобто, підтримка різноманітної діяльності і обміну між управлінцями заповідних територій, підвищення потенціалу ноу-хау управління, ефективного контролю і впровадження нових підходів у політики щодо охорони. Трьома основними сферами для співпраці будуть:

  • побудова тематичної мережі – організація заходів чи різних управлінських тем для обговорення, заснування інструментів для міжнародної співпраці, підготовка та керівництво спеціальними проектами, здійснення обміну між персоналом заповідних територій.
  • побудова екомережі – заснування безперервного екологічного середовища через усі Карпатські гори, покращення міграційних можливостей видів і захист природних середовищ існування.
  • співпраця і підтримка діяльності щодо підвищення поінформованості – інформаційна і просвітницька діяльність щодо охорони природи.

Координаційна група КМЗТ має координувати діяльність, пов’язану з цими сферами, і готувати звіти та рекомендації, які мають бути надані на розгляд Конференції Сторін Карпатської конвенції і всіх її відповідних органів – особливо робочій групі щодо біорізноманіття.

КМЗТ – робота над конкретними питаннями

Природа не знає адміністративних кордонів і, оскільки природоохоронна політика дуже відрізняється у різних країнах, координація діяльності щодо охорони природи у всьому біогеографічному регіоні є корисною. Різні теми для обговорення уже були визначені для найближчої співпраці між заповідними територіями Карпат, зокрема, такі як моніторинг великих хижаків, менеджмент лісів, розвиток сталого туризму і захист середовищ існування…

Карпати представляють дуже багате біорізноманіття, але людська діяльність протягом століть вилилась у значну фрагментацію природних середовищ існування. Міграція видів тварин та рослин, фундаментально важлива для їх довгострокового збереження, опинилася під загрозою. Для забезпечення цієї міграції у майбутньому, створення безперервного екологічного середовища (екомережі) є необхідним. Воно пов’язує заповідні території та інші місця з високою екологічною цінністю для розвитку більш активної охорони природи.

У сфері зміни клімату, заповідні території мають можливість проаналізувати вплив змін на природні середовища існування і види. Тому буде заплановано спеціальну діяльність щодо моніторингу на заповідних територіях для того, щоб більше знати про цю загрозу.

КМЗТ - завтра

Нові виклики у новому світі повному змін - ця фраза може бути гаслом мережі КМЗТ. Заповідні території можуть зіграти ключову роль у Транс-Карпатській охороні природи і Європейській співпраці щодо сталої природоохоронної політики. Сучасна співпраця між КМЗТ і її альпійською колегою (ALPARC) є великим шансом для такого бачення. Безперечно, базуючись на Карпатській конвенції, КМЗТ уже сьогодні є найбільшою організацією для співпраці заповідних територій Карпат і вона буде посилювати співпрацю з усіма іншими важливими заінтересованими сторонами у сфері охорони природи і сталого розвитку на місцевому, регіональному, національному і міжнародному рівнях.